Утримання приміщень у напівпорожніх школах чи сучасне освітнє середовище – це вибір, який має зробити наша громада сьогодні.
Освітня галузь нашої країни нині перебуває в стані реформування – здійснюється поетапне впровадження Нової Української Школи (НУШ). Нове законодавство, нові стандарти, нові вимоги. І мова навіть не про те, який тип закладу: початкова школа, гімназія чи ліцей, – обере собі школа. Мова про повне оновлення середньої освіти. І один із його ключових компонентів – сучасне освітнє середовище: приміщення, оснащення, технології. Наше основне завдання в умовах реформи освітньої галузі – віднайти модель максимальної результативності при виконанні вимог стандартів освіти й наявних ресурсів.
Мережа закладів загальної середньої освіти нашої громади створювалася в зовсім інших демографічних та соціально-економічних умовах. Ще три десятки років тому, у Ніжині було 18 шкіл і понад 14 тисяч учнів. Нині ж 17 закладів середньої освіти (школи, гімназії, ліцей) 7 178 учнів. При фактично збереженій мережі закладів кількість учнів скоротилася чи не вдвічі. Статистика народжуваності у Ніжині за останніх 5 років демонструє стабільне зниження: 2015 р – 501 дитина, а 2020 р – 313. Які перспективи для 17 освітніх закладів? Невідповідність мережі освітніх установ кількості школярів породжує проблему малочисельності шкіл (сьогодні ми маємо школи, де наповнюваність учнями не дотягує і половини їхньої проєктної потужності). Результат - низька якість надання освітніх послуг у цих закладах.
Мало в школі, мало в класі, мало і в освітянському бюджеті, який наповнюється коштами державного та місцевого бюджетів.
Проблема фінансування застарілої мережі шкіл виникла не вчора, вона існувала роками. Роками, доки не дійшло межі: школи отримують мільйонні приписи з пожежної безпеки й втрапляють під загрозу закриття, суттєвий дефіцит коштів на оплату праці вчителів та інших працівників освітніх закладів, забезпеченість комп’ютерами 12 учнів на 1. Що вже говорити про сучасні предметні кабінети, спортзали, харчоблоки, вбиральні.
З 2015 року держава опікується освітою, надаючи місцевим бюджетам освітню субвенцію – кошти на утримання галузі. У 2015 році кошти виділялися на всі захищені статті: заробітна плата, енергоносії, харчування; а вже з 2017 року освітня субвенція іде виключно на заробітну плату вчителів. За увесь період фінансування освітня субвенція не забезпечувала потребу галузі в повному обсязі. І видатки, які вона не фінансує, і нестача по заробітній платі - лягає на плечі місцевого бюджету.
Додайте до цього, що держава обраховує своє фінансування не кількістю шкіл, класів, вчителів. Освітня субвенція розраховується за формулою, яка розподіляє кошти відповідно до наповнюванності класів. Тобто, чим менше дітей у класах школи, тим менше коштів отримує місцевий бюджет на її утримання. Фактично, з 2016-2017 навчального року держава припинила фінансування тих освітніх установ, у яких навчається менш ніж 25 учнів (крім початкових шкіл).
Таким чином держава «добровільно-примусово» стимулює процес реформування мережі закладів загальної середньої освіти на місцях. Не декларуючи себе, вона застосовує найвагоміший важіль впливу на органи місцевого самоврядування – наявність коштів. Міністерство фінансів України (лист від 02.03.2021 за № 07010-05-6/6741) звертає увагу на те, що «коштами освітньої субвенції забезпечується у повному обсязі оплата праці оптимальної чисельності вчителів при максимально ефективній мережі шкіл».я учнів.
Продовжуючи консервувати діючу освітню мережу, ми ще й нехтуємо справедливим підходом до оцінки роботи вчителя. Наразі, заробітні плати вчителів у окремих «маленьких» школах вищі від заробітних плат їхніх колег у заповнених
Нині середня наповнюваність класів у нашій громаді 25,9 учня. Логічно, що коштів з державного бюджету мало б вистачати на заробітну плату всіх вчителів. Та в реальності маємо суттєву нестачу – майже 9 млн грн. Якщо сюди додати ще й оплату праці інших працівників закладів, то загальна сума сягне майже 23,5 млн грн. Дефіцит субвенції формують заклади з малою чисельністю. Низьку наповнюваність класів у школах, що розташовані у віддалених мікрорайонах, можна пояснити, але обґрунтувати її у густонаселених мікрорайонах не вдається. Не спрацьовує ні розташування закладу, ні принцип «обираємо вчителя».
Читати далі...
Управління освіти Ніжинської міської ради
